Сигналом можуть бути дискомфорт, відчуття різкого погіршення зору, після того, як окуляри знімають, і навіть головний біль.

Стереотип: "одягнувши одного разу окуляри, вже не зможеш без них обходитись" вірний лише в тому контексті, що з ними буде краще, а до хорошого швидко звикаєш.

Про які "фішки", ви могли не знати? В оптику краще йти підготовленим, щоб не потонути в морі інформації від консультанта.

По-перше, на "одвічне" питання: скло чи пластик? – моя відповідь: точно не скло. Воно набагато важче (ніс болітиме:-)) і може викликати більшу травму, якщо окуляри розіб'ються на обличчі. Менша його схильність до утворення подряпин легко нівелюється гарним покриттям для пластикових лінз, які є зараз в широченному асортименті.

Крім того, треба згадати про полікарбонат – надміцний матеріал для окулярних лінз, що використовується, приміром, в моделях оправ з гвинтами (без власне оправи, як такої).

Людям, що мають високі ступені короткозорості та далекозорості, та тим, хто просто сильно переймається естетичністю окулярів – потрібно пам'ятати про наявність індексу заломлення. Стандартний – 1,56, і чим він вищий, тим тонша лінза.

Також важливий параметр – сферичність лінзи. Асферична лінза, на відміну від звичайної, має максимально вирівняну діоптрійність (заломлюючу силу) по всій поверхні. Таким чином, зручно дивитись не тільки через її центр, а й по всій поверхні. В окулярах з такими лінзами зручно "бігати очима": для розглядання двох віддалених предметів не доводиться повертати голову – достатньо лише перевести погляд. Головне, що в такій лінзі, зображення не викривлюється по контуру, як буває із звичайними сферичними лінзами.

Щодо покриттів лінзи, по які всі чули, тільки не всі знають нащо вони потрібні:

1. окулярів для/від/чи як там комп'ютера не існує. Антиблікове покриття звичайно поліпшує зображення, але точно так при роботі за комп'ютером, як і, наприклад, при ходьбі. Сучасні монітори не потребують отого рятівного "захисту", який так рекламують. Їм тільки треба, щоб по ту сторону окулярів сидів хтось раціональний, який би не працював в темряві, лежачи, годинами поспіль, вночі (вибери зі списку).
2. є окуляри з відсіканням синього спектру світла, який дійсно випромінюють монітори і який згубно впливає на циркадний ритм (порушення режиму сну та неспання). Вони потрібні справжнім гуру комп'ютерних технологій і коштують зовсім інші гроші, ніж "очки для компьютера".
3. проти подряпин, залапування, зміцнюючі і т.д. – хай буде.

Є ще тонування. Жовті окуляри допомагають знову ж таки гасити синє світло вночі, роблять контрастнішим зображення автомобіля, що наближається, і згодяться водіям в вечірній час. Всі решта видів затемнення – чиста естетика.

Якщо без окулярів, ви свого життя не уявляєте вам необхідно знати про такий вид лінз, як фотохромні (в народі, хамелеони). Вони змінюють свою прозорість під дією сонячного випромінювання. Тобто, залишаючись прозорими у приміщенні, перетворюються на сонцезахисні на вулиці. Коефіцієнт затемнення напряму залежиться від яскравості природного освітлення (ультрафіолету).

Тепер про жонглювання. На тому етапі, коли для роботи зблизька просто доводиться знімати окуляри, з цим ще можна миритись. Але, коли лікар каже, що відтепер є необхідність в двох парах окулярів – і для далі, і для читання – в багатьох пацієнтів виникає внутрішній (а іноді дуже навіть і зовнішній) протест.

Раніше проблему перебирання окулярами вирішували біфокальні лінзи (ви точно бачили їх у когось зі старших – такі окуляри з півмісяцевими віконечками знизу). Суть їх в тому, що на лінзу з діоптрійністю для далі просто кріпився (в промислових умовах) фрагмент більш сильної плюсової лінзи для близу.

Така лінза досі має право на життя, оскільки її вартість є демократичною, а зручність все ж переважає легкий візуальний дефект.

Проте нове слово в оптометрії – прогресивні лінзи. Принцип їх побудови подібний та набагато більш складний в технічному плані. В прогресивній лінзі діоптрійність розподілена рівномірно зверху донизу. Тобто, візуально вона нічим не відрізняється від звичайної, а її власник отримує можливість через верхній сегмент лінзи гарно бачити вдаль, через середній – на середні відстані (наприклад, комп'ютер), а через нижній – зблизька.

Прогресивні окуляри – ідеальне рішення для тих, хто хоче бачити чітко на будь-якій відстані, не міняючи щоразу при цьому окуляри. Підводне каміння: існує, так звана, ширина вікна – показник, який визначає наскільки широкий відрізок проглядається саме в середньому сегменті лінзи. Чим він вужчий, тим більше за функціоналом лінза нагадує біфокальну і тим нижча її ціна. Адже дійсне охоплення всіх відстаней можливе лише за наявності широкого середнього вікна.

Потрібно згадати також про "офісні" лінзи – це різновид прогресивної лінзи для пресбіопів (людей з віковим зниженням зору зблизька). Якщо сама ідея мати при собі окуляри постійно (борони Боже, на мотузку носити) – викликає у вас незадоволення, а от перспектива використовувати їх, як аксесуар, подобається – спитайте в оптиці про офісну лінзу.

Вона немає закладених діоптрій зверху, тобто функціональний в неї лише нижній сегмент. Таким чином, дивлячись прямо, людина в офісних окулярах бачить все просто через прозоре скло, а опускаючи погляд вона отримує лінзи для читання.

Вдалого вам вибору! Підписуйтесь на мій блог і будьте здорові.