А ти знаєш фактори ризику розвитку глаукоми?

попереджений - значить озброєний

У розвинених країнах 50% пацієнтів з глаукомою не підозрюють про наявність у них хвороби, не звертаються до лікаря і можуть дізнатись про стан свого ока лише на профілактичному огляді. В країнах, що розвиваються, до яких відноситься і Україна, частина таких пацієнтів досягає 90%

Глаукома – група очних хвороб, які призводять до незворотної сліпоти. Ці захворювання характеризуються прогресуючою атрофією (відмиранням) зорового нерва зі звуженням полів зору, найчастіше на фоні підвищення внутрішньоочного тиску.

Кілька років тому проводилось незалежне опитування населення з метою визначення, хто і скільки знає про глаукому (довідкове видання "Сліпота та слабкозорість. Шляхи профілактики в Україні"), яке показало, що близько 60% респондентів ознайомленні з найчастішими проявами недуги. Проте 23,2% опитуваних, маючи симптоми очного захворювання, більше 5 років не звертались до офтальмолога.

Отже, до низького рівня освіченості приєднується недостатній рівень відповідальності, або ж (у більшості випадків) соціально-економічний чинник - фінансова неспроможність пацієнтів.

У всьому світі, та в Україні зокрема, спостерігається стрімке зростання поширеності глаукоми. Чисельні фактори ризику розвитку та прогресування цієї хвороби:

спадковість,
цукровий діабет,
вазоспазми чи мігрень в анамнезі,
короткозорість.

До того ж, збільшення випадків глаукоми напряму корелює з підвищенням середньої тривалості життя людей. Адже, серед населення у віці 40-49 років з тисячі хворіє одна людина, у віці ж 60-69 років їх вже 28, а у віці старше 80 років – цілих 143.

Загалом пацієнтів з глаукомою в Україні налічується більше 200000, і важко усвідомити, що кожен третій серед них потенційно втратить зір після десяти років від початку захворювання (саме початку, а не виявлення!), а кожен десятий осліпне зовсім.

Шкода, але проблема скринінгу глаукоми на сьогоднішній день не може бути однозначно вирішена, так як не існує ЄДИНОГО методу стовідсоткового виявлення хвороби. Необхідне комплексне обстеження. Проте, щорічне вимірювання очного тиску – уже значущий крок на шляху до вирішення цієї дилеми.

NB! Помітні зміни в якості і полях зору відмічаються після незворотньої загибелі ПОЛОВИНИ волокон зорового нерву.

Глаукому можна подолати тільки у випадку тісної співпраці лікаря і хворого. Завдання першого вчасно виявити хворобу і вірно призначити лікування.

У пацієнтів – своя область відповідальності. Лише від їх добросовісного виконання вказівок офтальмолога залежить кінцевий результат.

Те, чим хворий може допомогти сам собі:

регулярне закрапування крапель за призначенням спеціаліста;
дотримання здорового способу життя;
періодичні візити до лікаря;
чесне повідомлення про наявність супутньої патології.

Глаукома – інвалідизуюче захворювання, яке повільно, але невпинно прогресує і не одразу дає про себе знати.

З глаукомою можна навчитись жити. Проте пожиттєве лікування – обов'язкова умова. Оптимістична реклама, що обіцяє полікувати на всі гроші і відчайдушне – "я згоден на операцію, лиш врятуйте" – тут не працюють.

"Вирівнювання" рівня ВОТ – не привід самовільно відміняти краплі, чи змінювати режим їх використання. Довіртесь лікарю, якщо вас спіткала ця хвороба, і станьте його "спільником" в боротьбі з глаукомою.

Підписуйтесь на мій блог і будьте здорові.